Свято-Покровська Церква

Проповідь Святійшого Патріарха Філарета в неділю Торжества Православ'я

Дорогі браття і сестри.

Сьогодні Православна Церква святкує Торжество Православ’я.

У чому полягає суть цього свята?

Торжество Православ’я - це не тільки перемога над іконоборцями. Бо перед цим йшла жорстока боротьба всередині Церкви: шанувати ікони чи ні, ідоли це чи образ Божий? У результаті цієї боротьби Церква перемогла єретиків іконоборців.

Торжество Православ’я означає перемогу Церкви над усіма єресями, які виникли з 1-го до 8-го століття. Якщо Церква перемогла всі єресі і називається Православною Церквою, тому що правильно славить Бога, то в чому суть православ’я, чим воно відрізніться від католицизму, від різних напрямків протестантів?

Якщо коротко сказати в чому суть православ’я, то треба сказати, що православ’я вчить, що людина повинна стати Богом. Для багатьох це звучить незвичайно, яким чином людина повинна стати Богом? Справа в тому, що в саму природу людини закладено стремління до уподібнення Богові. Як ви знаєте, ми створені за подобою Божою? А що таке подоба? Це означає уподібнюватися Богові, ставати богом. Не випадково, що диявол спокушав Адама і Єву якраз цим: «якщо ви з’їсте з дерева пізнання добра і зла, то станете богами». Тобто самі люди вже хотіли бути богами і хотіли правильно, бо вони створені за подобою Божою. Неодноразово у Святому Писанні Бог говорить, що «ви – боги». Ісус Христос називає нас синами Божими, а не синами людськими. І ми повинні уподібнюватися Христу, Який є Сином Божим. Тому вчення Православної Церкви, що людина повинна стати богом, правильне.

Що означає стати богом?

Богом не по природі, а по благодаті. Яка різниця між цими двома термінами? Різниця незрівнянна. Бо по природі Бог Один – Отець, Син і Святий Дух. Тому Бог заборонив поклонятися творінню як Богові, але Богові по природі. А ми повинні стати богами по благодаті. Що це означає?

Це означає, що благодать повинна вселитися в людину як у свій храм і діяти в людині. Тоді людина стає богом по благодаті.

Для того, щоб ви це зрозуміли, треба подивитися на апостолів. Візьміть, наприклад, апостола Петра, тінь якого зціляла від хвороб. Ця надприродна дія в людині зціляти хвороби – це божественна приналежність. Тільки Бог може звершувати надприродні явища. Але бачите, і апостол Петро своєю тінню зціляв хвороби. Доторкання до рушника апостола Павла зціляло багатьох хворих. А візьміть усіх святих, хіба вони не звершували чудеса, які є властивістю Бога? А людина теж звершує такі ж чудеса.

Для прикладу наведемо прп. Серафима Саровського. Коли у Дівєєву пустинь привезли хворого Мотовілова, щоб Господь за молитвами преподобного зцілив його, то Серафим запитав його, чи він вірить, що старець може зробити це. Він каже: «вірю». «А якщо віриш, то вставай і йди». Мотовілов зніяковів, але встав і пішов.

Ми можемо привести безліч прикладів, коли люди звершували чудеса і в давнину, і тепер. Так оці люди і є боги по благодаті, бо в них діє божественна благодать, божественна енергія.

Бути богом по благодаті – це не тільки творити чудеса. Це не головне. Головне уподібнюватися Богові. Що це означає? Це означає любити так, як любить Бог Своє творіння. І не тільки любити, а жити й діяти по правді, ніколи не кривдити. Це є властивість Бога. Бути милосердним до людей і мати мир в душі. Тому там, де з’являються святі, боги, туди вони приносять мир, який мають у своїй душі. Цю благодать отримує кожен християнин. Але наша біда в тому, що ми цю благодать своїми гріхами виганяємо з своєї душі й серця. Бо гріх і благодать несумісні. І де з’являється гріх, звідтіля виходить благодать.

Тому для того, щоб стати богом по благодаті, треба постійно очищати своє серце, розум і тіло від усього гріховного.

У чому сутність чернецтва, подвижництва, яке притаманне не протестантським церквам, а православ’ю? Для того, щоб придбати благодать, треба очистити себе від гріха. Щоб очиститися і ставати богами по благодаті, люди йшли в монастирі, пустелі, ліси. Тому вчення про божество по благодаті не є фантазією, а реальністю, історією. Всі святі чудотворці, які очистили себе від гріха, є богами по благодаті.

Тому, дорогі браття і сестри, у дні великого посту ми очищаємося від гріха, щоб уподібнюватися Богові. Але потім ми знову грішимо і відкидаємо від себе благодать Святого Духа. Ми православні стоїмо на дорозі до уподібнення Богові, але треба не стояти, а рухатися по цій дорозі. Кожен намір очистити свою душу від гріха – це і є рух по цій дорозі.

І нехай Господь наш Ісус Христос утверджує нас, по-перше, щоб ми стояли міцно на дорозі православ’я, не ухиляючись. І, по-друге, щоб ми йшли по цій дорозі. І нехай у цьому нам допомагає Господь Ісус Христос. Йому слава на віки віків.